МНОЖИННИЙ ІНТЕЛЕКТ

Зразки завдань з урахуванням різних типів інтелекту

Вербальний лінгвістичний інтелект. Прочитайте оповідання А.Коха «Про повітряну кульку», перекажіть його і зробіть свій висновок.

• інтелект: Дайте оцінку вчинку однокласника: «Петрик штовхнув на перерві Катрусю, і та впала. Петрик не допоміг дівчинці піднятися і не попросив вибачення». Запропонуйте 3 основних правила, яких однокласники повинні дотримуватися, щоб у колективі панувала добра дружня атмосфера.

Просторовий інтелект: намалюйте добро так, як ви його уявляєте.

Музичний інтелект: прослухайте пісню «Усмішка», поясніть пісенний рядок: «Поделись улыбкою своей, и она к тебе не раз еще вернется».

Міжособистісний інтелект: зіграйте роль Феї, яка з’явилася у класі для того, щоб зробити всіх дітей добрими. Поспілкуйтеся з дітьми на тему доброти, запитайте, хто вважає себе доброю людиною, а хто хотів би позбутися «тітоньки злості» у собі. «Почаклуйте» так, щоб усі діти в класі стали добрими.

Внутрішньо-особистісний інтелект: поясніть, як ви розумієте народну мудрість: «Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водиці». А ваша «криниця» добра?

Кінетичний інтелект: виготовте червоні (добрі) і чорні (злі) сердечка. На червоних напишіть добрі вчинки, на чорних – злі.

Теорія множинного інтелекту Говарда Гарднера.

Написано comanche, Червень 24, 2015. Опубліковано в Освіта

Дана стаття присвячена вивченню людського інтелекту. Розуміючи широкий обсяг теми, ми зосередимось на одній з теорій щодо розуміння цього предмету, а саме на теорії множинного інтелекту Г. Гарднера. По формі стаття буде оглядом даного підходу.

ПРО АВТОРА ТЕОРІЇ.

Говард Гарднер – американський психолог, спеціаліст в галузі клінічної психології та нейропсихології. В 1961 р. вступив в Гарвард плануючи вивчати історію, але під впливом харизматичного психоаналітика і визнаного спеціаліста з психології розвитку Еріка Еріксона зацікавився психологією. Після закінчення Гарварду працював у Джерома Брунера (Jerome Bruner), який займався когнітивною психологією. Гарднер приймав участь в його проекті «Людина: програма дослідження», цей проект зосереджувався на трьох питаннях: «Що робить людську істоту людиною? Як людина стала такою, якою вона є? Як зробити людину ще більш людяною?». Відповідь на ці питання відлунням відгукнеться у всіх наступних наукових працях Гарднера.

Під час праці над проектом Брунера, Гарндер познайомився з працями Жана Піаже та серйозно зацікавився проблемами творчості та пізнання в мистецтві. В 1967 році Гарднер приєднується до дослідницької команди Гарвардського проекту Зеро (Harvard Project Zero), який націлений на дослідження проблем педагогіки мистецтв. На початку 1980-х він приймає участь в іншому проекті – «Проект досліждення потенціалу людини» (the Project on Human Potential). З того часу аж до сьогодні ця галузь займає центральне місце в науковій діяльності Гарднера. Першим результатом праці даного проекту і була книга Гарднера: «Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences» (рос. «Структура разума. Теория множественного интелекта»).

В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ СУТЬ ТЕОРІЇ?

Говард Гарднер стверджує, що всі люди володіють не одним інтелектом, (який зазвичай називають g-фактором, скороченно від general intelligence «загальний інтелект»). Скоріш, будучи особливими істотами, ми, люди, наділені низкою відносно автономних інтлектів. Ці інтелекти не конкурують між собою по ступіню важливості. Разом з тим, один з них може бути домінуючим, а інші «сплячими». Гарднер виокремив дев’ять відносно автономних інтелектуальних здібностей, це: лінгвістичний інтелект, логіко-математичний інтелект, музичний інтелект, тілесно-кінестетичний інтелект, просторовий інтелект, міжособистісний інтелект, внутрішньообистісний інтелект, натуралістичний інтелект, екзистенційний інтелект.

Кожен відібраний інтелект мав відповідати восьми критерям, або більшості з них. Наприклад, інтелктуальна здібність повинна була зустрічатись у індивідів з пошкодженим мозком. Також вона повинна була бути у вундеркіндів, розумово відсталих людей та у видатних людей. Ця інтелектуальна здібність повинна мати певну траекторію розвитку та підтверджуватися дослідженнями з еволюційної біології. Окрім цього, здібність має підтверджуватись експерементальними психологічними завданнями та психометричними тестами.

ПРО ДЕВ’ЯТЬ ІНТЛЕКТІВ.

Ось опис кожного з цих дев’яти інтелектів:

Вербально-лінгвістичний інтелект – це здатність ефективно застосовувати слова в усній (ведучий, оратор, політик, оповідач) або в письмовій формі (журналіст, драматург, поет, редактор).

Музичний інтелект – цьому інтелекту сприяє почуття звуку й емоційна здатність реагувати на нього. У міру того як учні розвивають свої знання про музику, вони розвивають основи даного інтелекту. Подальший його розвиток відбувається тоді, коли учні створюють більш складні й точні варіації музичних зразків, розвивають навички гри на музичних інструментах і просуваються до більш складних композицій. Даний тип представлений здатністю сприймати (подібно шанувальнику), розпізнавати (подібно музичному критику), трансформувати (подібно композитору) й виражати (подібно виконавцеві) музичні композиції.

Логіко-математичний інтелект – це здатність використовувати індуктивний і дедуктивний умовиводи, вирішувати абстрактні проблеми та логічні головоломки, розуміти складні відносини взаємозалежних концепцій, ідей і речей, ставити запитання, експериментувати, підраховувати тощо. Даний інтелект також охоплює навички класифікування, прогнозування, виділення першорядної важливості, формулювання наукових гіпотез, а також розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

Тілесно-кінестетичний інтелект – свідомість усього тіла дає можливість контролювати й інтерпретувати рух, танцювати, бігати, стрибати, торкатись, жестикулювати, керувати фізичними предметами, установлювати гармонію тіла й розуму. Даний інтелект містить у собі такі фізичні якості як координація, баланс, спритність, сила, гнучкість, а також дотикальні здібності. Він властивий не тільки спортсменам, оскільки містить у собі навички, необхідні, наприклад, у роботі хірурга при проведенні складної хірургічної операції.

Просторовий інтелект – інтелект, задіяний для розуміння картин та образів, передбачає здатність точно уявляти зоровий світ та відтворювати власні зорові враження. Даний інтелект розвивається шляхом загострення сенсомоторного сприйняття. Художник, скульптор, архітектор, садівник, картограф, інженер та художник-оформлювач – всі вони переносять свої уявні образи на створювані та змінювані ними предмети. Зорове сприйняття комбінується с попереднім знанням, досвідом, емоціями та образами, що дозволяє створювати нове бачення для інших. Люди з розвинутим просторовим інтелектом здатні тонко сприймати кольори, лінії, стан, форми, простір та взаємозв’язок, існуючий між цими елементами.

Міжособистісний інтелект – здібність швидко розпізнавати та оцінювати настрої, наміри, мотивації та почуття інших людей. Міжособистісний інтелект передбачає навики вербальної та невербальної комунікації, навики спільної праці, вміння вирішувати конфліктні ситуації, здатність довіряти, поважати, керувати та мотивувати інших до досягнення взаємовигідної цілі. Так, наприклад, на елементарному рівні цей тип інтелекту спостерігається у тих дітей, які помічають та реагують на настрій оточуючих їх дорослих.

Внутрішньоособистісний інтелект – представлений здатністю чітко сприймати себе (бачити власні переваги та недоліки), свідомо помічати внутрішній настрій, наміри, мотивації, темперамент і бажання; здатністю самодисципліни, саморозуміння й самооцінки. Людина, яка має даний тип інтелекту, почуває себе краще, якщо має можливість обмірковувати дії й учинки та робити самооцінку. Потреба в самоаналізі робить даний тип інтелекту найбільш особистим. За словами Гарднера, «внутрішньоособистісний інтелект означає здатність відрізняти почуття задоволення від почуття болю і, ґрунтуючись на цьому розходженні, або далі захоплюватися ситуацією, або виходити з неї».

Натуралістичний інтелект – передбачає здатність навчатися за допомогою природи. Такі учні одержують задоволення від дій, пов’язаних із природою, наприклад, спостереження за птахами, колекціонування метеликів і комах, дослідження дерев або догляду за тваринами. Вони також люблять ходити в гори, у походи. Їм подобається вивчати екологію, природу, рослини і тварин. Для них важливо, щоб навчання проходило на відкритому просторі.

Екзистенційний інтелект – це здатність філософствувати, медитувати, вивчати історію, культуру релігії, обговорювати «життєві питання».

Замість висновків можна сказати, що ця теорія не дає права робити безспосередніх суджень, і сам Гарднер погоджується, що це не вичерпний перелік інтелектуальних здібностей людини; він готовий розширити класифікацію та кордони між інтелектами. Але все ж таки, якщо зробити припущення, що люди відрізняються по своїм інтелектуальним профілям, то розумно було б врахувати ці відмінності наприклад, при складанні навчальних програм в навчальних закладах.

Відповідно до теорії множинного інтелекту, в корені помилково було б думати про єдиний розум чи інтелект, чи єдиний підхід до вирішення проблем. Хоча саме такий підхід до розуміння інтелекту, як до фіксованої величини, яку можна виміряти «лінійкою», або тестами в стилі «олівець аркуш» превалює в більшості західних культур та в багатьох східних. Таке уявлення лежить в основі систем освіти у всьому світі, а також в основі уявлень щодо академічних здібностей і служить обґрунтуванням ієрархічності предметів в системі освіти. Наприклад, що урок математики набагато важливіший ніж урок музики або танців і т.д. Також на такому уявленні базується вся методика вимірювання коефіцієнту інтелекта (IQ).

В якості заключення хочеться виразити сумніви щодо такого спрощенного розуміння інтелекту, та надіятись, що в майбутньому буде приділятись рівна увага всім видам інтелекту відповідно теорії Говарда Гарднера, що дасть змогу людям актуалізувати всі свої здібності.